Як виникли різні мови

Шановний, юний читачу, ти напевно знаєш, що існують різні народи, які послуговуються різними мовами і помітно відрізняються одні від одних. Можливо у тебе виникає питання, чому так скалося і чи це є добре. Можливо би було ліпше, якби люди говорили однією мовою. Також тебе може цікавити життя перших людей.  В цій книзі ти знайдеш відповідь на ці та інші питання. Ти побачиш, що люди пройшли довгий шлях розвитку.  Перші люди були подібні до тварин і жили як тварини. Але вони же мали розум значно ліпший від тваринного. Розум допомагав їм покращити умови свого життя.

            В світі існує дуже багато різних  народів, більше кількох тисяч. Вони більше або менше відрізняються одні від одних  за мовами  і зовнішністю .  За виглядом є між собою подібні настільки, що їх можна розрізнити тільки звернувши увагу на їхню мову. Але і мови бувають між собою дуже подібні і це ми можемо спостерігати в повсякденному житті. Прислухаючись до мови іноземних туристів, ми можемо деколи розуміти  про що вони говорять. Однак, коли люди різняться від нас зовнішньо, то ми не сумніваємось у тому, що вони належать до іншого народу, навіть не прислухаючись до їхньої говірки. Правда,  в наш  час багато людей володіють різними мовами, тому сама мова не може бути ознакою певної національності.

            Оцінити схожість різних мов ми можемо легко тоді, коли вони схожі на нашу. Однак незнайомі нам мови можуть бути дуже подібні між собою, але найчастіше не маємо ознак їхньої подібності. Проте оцінити подібність народів за зовністю ми можемо дуже легко. На допомогу нам приходить в першу чергу колір шкіри, очей і волосся, а також форма очей , носа і дещо інше.

            Але з самого початку такого різноманіття серед людей не було. Перші люди були подібні між собою зовнішньо  і користувалися однією мовою. Щоправда, слів у цій мові було значно менше, ніж в нашій. І це зрозуміло, бо не було у первісних людей тих речей, які ми маємо тепер. Проте, не мали вони і таких слів як «ніж», «молоток», «лук»,  «хата». «колесо» і багато інших, які люди навчилися виготовляти не зразу, а поступово в процесі їхнього розвитку. Натомість в їх мові були такі слова як  «людина», «дитина», «мати», «батько», «говорити», «знати»,  «бачити», «день», «ніч», «земля», «вода», «рука», «нога», «око»,  «зуб», «великий»,  «малий», «чорний», «білий», «дерево», «трава», «вітер»,  «дощ»  і кілька десятків інших.  Вони виникли в числі найперших і досі  найчастіше зустрічаються в усіх мовах. Називаються вони основними.

            З часом з усієї спільноти людей через різні обставини, які вивчає наука, виділилися  три окремі групи, які мали видимі виразні ознаки. Ці групи тепер називають расами. Їх три – біла, чорна і  жовта. Люди білої раси мають світлу шкіру, біляве волосся і голубі очі, чорна раса має темну шкіру, чорне волосся і чорні очі, а жовта – жовту шкіру, чорні волосся і очі, які є дещо вужчими, ніж у інших рас. Ці раси розселилися на Земній куль на великій відстані одні від одних і їхню мови стали дуже різнитися, навіть основні слова стали звучати по іншому. Розділення мов проходило і серед людей одної раси. Це ставалося тому, що окремі групи людей жили ізольовано від  інших природними границями – річками,  хребтами гір, пустелями, густими лісами і болотами.  С самого початку люди жили великими родами, які кочували в пошуках придатних для життя місць. Рід вів спільне господарство – збирання диких плодів, ягід, грибів, полювання на диких звірів і риболовлю.  Не всюди були для цього добрі можливості, тому за кращі місця між родами часто виникали сутички.   В таких сутичках перемагали сильніші, більш численні, тому  окремі роди обєднувалися  у більші общини, а пізніше у племена.  Племена боронили свою землю від зазіхань інших або самі вдавалися до грабунку і захоплення сусідньої території.

Покращуючи умови свого життя люди навчилися плести з рослинного волокна довгі мотузки. Вони використовувалися в господарстві,  а також для плетіння сіток для ловлі звірів і риби. В господарстві були потрібні ножі, різні скребки, рубила. Люди навчилися їх робити з каменів, які треба було обробляти різними способами.  Розвиваючи своє вміння люди винаходили знаряддя праці,  такі як сокира, молоток,  долото, а також зброю -  спис і лук. Зброя використовувалася переважно для полювання, але вона була потрібна при сутичках. 

Разом з таким ускладненням життя  виникали нові слова для означення не тільки нових предметів, але і почуттів людей, таких як радість, печаль, страх тощо.  Люди вигадували нові слова і вони поширювалися серед усього племені. Отож кожне племя говорило власною мовою. Між племенами існувала ворожнеча, але не рідкими бути і дружні стосунки. Знайомлячись із сусідами, люди обмінювали думками і досвідом, запозичували одні в одних нові знаряддя праці, а заразом і нові слова. Нові слова, і власні, і запозичені вживалися менш часто, ніж основні. Так було і далі – нові слова часто вживалися не так часто, як ті, що виникли раніше. Хоча деякі нові слова починають виживатися дуже часто і це ми бачимо у своєму житті, коли між людей поширюється новий прилад, а разом з ним і його назва.

З часом деякі племена розросталися і це потребувало переселення частини  племені на нове місце. Нові місця можна було знайти поблизу, але деколи треба було переселятися досить далеко. Так з одного племені виникали нові і в кожного з них зі спільної первісної мови розвивалися нові через нові умови життя. Однак майже усі  основні слова в нових мовах залишалися ті самі. Тому мови, які розвилися  з одної спільної називаються спорідненими.  Спорідненість між ними може бути більша або менше. Це залежить від того, наскільки близько між собою проживали племена.  Ті, котрі були у тісному сусідстві, зустрічалися  між собою частіше, ніж ті котрі проживали далі. Чим ближче одні до одних проживали люди, які говорили на споріднених мовах, тим більше у них було спільних слів.

 

Через багато віків споріднені мови набирали так багато нових слів, що вони ставали мало подібними одна на одну. Однак  ті самі основні  слова дозволяють нам говорити про їхнє спільне походження. Більше того,  підрахувавши спільні слова між окремими сучасними мовами, ми можемо собі уявити наскільки близько між собою проживали предки людей. що говорять цими мовами.